Українською
катастрофою ХХ століття називає сучасна громадська думка голодомор 1932 – 1933
років в Україні. Терор голодом, запроваджений сталінським тоталітарним режимом
в Україні, заподіяв смерть мільйонам хліборобів. Адже від голоду, масових
репресій і депортацій Україна втратила більше ніж за роки Першої світової та
громадянської воєн.
В Україні
стало можливим говорити про голодомор після грудня 1987 року. І тільки через
дев’ять років, 26 листопада 1998 року, Указом Президента України було
встановлено День пам’яті жертв голодомору (кожна четверта субота листопада). У
травні 2003 року Верховна Рада України в офіційному зверненні до народу України
визнала голодомор 1932 – 1933 років актом геноциду. Але це рішення пройшло з
мінімальним результатом – 226 голосів. Генеральна Асамблея ООН 2003 року
поширила заяву, у якій визнала Голодомор 1932 – 1933 років «національною
трагедією українського народу». Факт геноциду українців сталінським режимом у
1932 – 1933 роках було офіційно визнано 11 урядами країн світу, серед яких
Австралія, Угорщина, Ватикан, Литва, Сполучені Штати Америки. 4 листопада 2005
року Президент України В. А. Ющенко в Указі „Про вшанування жертв і
постраждалих від голодоморів в Україні” назвав голодомори 1921 – 1923, 1932 –
1933 та 1946 – 1947 років геноцидом українського народу. За поданням Президента
Верховна Рада України 28 листопада 2006 року ухвалила Закон „Про Голодомор 1932
– 1933 років в Україні”, у якому голодомор 1932 – 1933 років, відповідно до
Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду та
покарання за нього, кваліфіковано як акт геноциду українського народу (згідно
зі ст. 2 Конвенції, під дефініцією „геноцид” мається на увазі „будь-яке з
діянь, які вчиняються з наміром знищити повністю або частково яку-небудь
національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку”).
Своє ставлення
до подій, пов’язаних з Голодомором 1932 – 1933 років в Україні, висловила 34-а
сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО, прийнявши 1 листопада 2007 року резолюцію
про вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні.
Президент України Віктор Ющенко 2 листопада в
інтерв’ю журналістам українських видань, відзначаючи, що міжнародна спільнота
вперше в такому масштабі (193 країни світу) ухвалила консолідоване рішення
відносно визнання Великого Голоду 1932 – 1933 років, вітав прийняття ЮНЕСКО
цієї резолюції і висловив упевненість , що настане час, коли більшість країн
світу визнають Голодомор актом геноциду українського народу.
Голодне
лихоліття 33-го – не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна
рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь.
Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність
породжує бездуховність, котра, наче ракова пухлина, роз’їдає тіло й душу нації
– перекреслює її історію.
Немає коментарів:
Дописати коментар