Кирило уклав слов'янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему. Було створено дві слов'янські абетки - глаголицю й кирилицю. Одночасно із створенням слов'янської абетки він почав роботу над перекладом з грецької Не слов'янську книжну мову Євангелія. Псалтиря. Тодішні слов'яни скрізь добре розуміли одне одного, їхня мова, незважаючи на незначні місцеві розбіжності, в цілому мала багато спільних рис. Тому місія Кирила і Мефодія та їхніх учнів, як і в цілому їхня двадцятирічна просвітницька діяльність, мала всеслов'янське значення. З прийняттям християнства на світовій арені з'явилася нова мова, яка об'єднала слов'ян на значній території. Слов'янська мова після грецької та латинської стала третьою мовою у середньовічній Європі, на території якої поширювалося слово Божіє.
Кирило і Мефодій засіяли слов'янську ниву зернами писемності, яка вже дванадцять століть із покоління в покоління дає золотий колос і щедрі жнива. Зі слов'янською писемністю пов'язане зародження болгарської культури, що вплинула на духовне життя східних слов`ян часів Київської Русі. Сьогодні ми знову звертаємось обличчям до джерел нашої духовності, до одвічних цінностей культури, шукаємо опору в слові.
Кирило (мирське ім'я – Костянтин; бл. 827-14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (бл. 815 – помер між 6.4. і 19.4.885). Народились у м. Солунь (тепер Фессалоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. З 843 Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, єврейську і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію. В 40-60-х рр. 9 століття брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив з дипломатичною місією до хозарів. Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю Македонії. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 року Кирило і Мефодій на запрошення князя Ростислава переселились до Моравії, щоб проповідувати християнство. Перед від'їздом Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на старослов'янську мову церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання. За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі. В 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння на слов'янській мові. Після приїзду до Риму Кирило помер. Похований у Базиліці Святого Климента у Римі. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в 870 повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. В 882—884 жив у Візантії. В середині 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов'янську мову.
Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури. Ім'я Кирила і Мефодія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство. Обидва брати були канонізовані Східною (православною) Церквою та названі «рівноапостольними», а також причислені до святих Західною (католицькою) Церквою. У 1980 році Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.
Сьогодні імена святих Кирила і Мефодія відомі й шановані в усьому християнському світі. Заслуги цих великих слов’янських просвітителів в історії культури важко переоцінити.
1150 років тому брати принесли на землю слов’ян світло писемності та знань, адже вони справедливо вважали, що писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу.
Немає коментарів:
Дописати коментар